Academic Journals Database
Disseminating quality controlled scientific knowledge

HUMAN INACTIVITY IN THE CONTEXT OF SUBJECT’S IDENTITY PROBLEM БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ В КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМИ ІДЕНТИЧНОСТІ СУБ’ЄКТА БЕЗДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ЧЕЛОВЕКА В КОНТЕКСТЕ ПРОБЛЕМЫ ИДЕНТИЧНОСТИ СУБЪЕКТА

ADD TO MY LIST
 
Author(s): Dmytro Yu. Snitko

Journal: Anthropological Measurements of Philosophical Research
ISSN 2227-7242

Issue: 3;
Start page: 23;
Date: 2013;
Original page

Keywords: subject | identity | activity | inactivity | self-alienation | existence | being-on-self

ABSTRACT
Preface: The problem of human inactivity is very urgent because it is the cause of many destructive influences on contemporary society and human. Moreover, relationship with personal identity and inactivity is not investigated. The subject of article is analyze of essence postmodern understanding of human; finding relationship with personal identity and inactivity; accentuation on existential aspects of this relation; to investigate the alternatives to classical and pluralistic conceptions of subject’s identity. Results: the author has demonstrated that the conception of the subject and its identity in nowadays is very indeterminate. In particular, we can keep watching some contradiction between the interpretations of the subject as an amount of the identifications and statement as a basic ground of human his Self-being. In the context of this contradiction the author has demonstrate the relation with personal identity and human inactivity. Inactivity had understand how subject’s self-alienation and his self-identification with situational social roles and functions. This self-alienation leading to the perversion of true agency (doing), that must be direct on the own being. Grave cause of human inactivity is personal identity, that obstructing communicative, mental and practical agency. Therefore, how the alternative of classical and pluralistic conceptions of identity is the special form of identity, that ground on the subject’s Selfhood – being-in-world. Scientific novelty of received results consists in a discovery of the relationship with human inactivity and personal identity. Practical importance this research consist in that it can be used on the anthropological field and in practical investigations of destructive forms of human behaviour.Вступ. Актуальність звернення до проблеми бездіяльності пов’язана із значним деструктивним впливом даного явища на сучасні суспільство та людину. Крім того, зв'язок ідентичності суб’єкта та бездіяльності людини мало досліджений, що актуалізує звернення до аналізу взаємозв’язку згаданих феноменів. Метою статті є аналіз сутності постмодерністського розуміння суб’єкта; виявлення зв'язку ідентичності суб’єкта із феноменом людської бездіяльності; акцентування екзистенційних аспектів взаємозв’язку ідентичності суб’єкта і його бездіяльності; дослідження альтернативи класичним (жорстким) та постмодерним (плюралістичним) концепціям ідентичності суб’єкта. Результати та їх обговорення: Показано, що уявлення про суб’єкта і його ідентичність сьогодні є вкрай розмитим і невизначеним. Зокрема, можна простежити певну суперечність між тлумаченням суб’єкта в якості суми ідентичностей та ствердженням самості суб’єкта як первинної щодо будь-яких ідентичностей. В контексті такої суперечності автор демонструє зв'язок ідентичності суб’єкта із його бездіяльністю. Остання розуміється в екзистенційному смислі як відчуження суб’єкта від власної самості та його самоідентифікація із ситуативними суспільними ролями, що призводить до викривлення дії в її істинному смислі як вчинку, спрямованого на своє власне буття. В якості вагомого чинника згаданої бездіяльності постає саме ідентичність суб’єкта, що  виступає перешкодою для дії в комунікативній,  ментальній та практичній сферах. Саме тому, в якості альтернативи як жорстким, так і плинним ідентичностям, постає така форма ідентичності суб’єкта, що базуєтьcя не на різноманітних ідентифікаціях суб’єкта із зовнішніми об’єктами, а ґрунтується на самості суб’єкта, витлумаченій як «присутність в світі». Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що досліджено зв'язок феномену бездіяльності із ідентичністю суб’єкта. Практичне значення даного дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані як в царині розвідок антропології, так і на практиці при вивченні та попередженні деструктивних форм поведінки особистості. Введение. Актуальность обращения к проблеме бездеятельности связана со значительным деструктивным влиянием данного явления на современное общество и человека. Кроме того, связь идентичности субъекта и бездеятельности человека мало исследованы, что актуализирует обращение к анализу взаимосвязи упомянутых феноменов. Целью статьи является анализ сущности постмодернистского понимания субъекта; выявление связи идентичности субъекта с феноменом человеческой бездеятельности; акцентирование экзистенциальных аспектов взаимосвязи идентичности субъекта и его бездеятельности; исследование альтернативы классическим (жестким) и постмодернистским (плюралистическим) концепциям идентичности субъекта. Результаты и их обсуждение: Показано, что представление о субъекте и его идентичности сегодня является крайне неопределенным и размытым. В частности, можно проследить определенную противоречивость между пониманием субъекта в качестве суммы идентификаций и утверждением самости субъекта как первичной по отношению к каким-либо идентичностям. В контексте данного противоречия автор демонстрирует связь идентичности субъекта с его бездеятельностью. Последняя понимается в экзистенциальном смысле как отчуждение субъекта от собственной самости ы его самоидентификация с ситуативными социальными ролями, что приводит к искажению действия в истинном значении как поступка, направленного на свое собственное бытие. Весомым фактором упомянутой бездеятельности является именно идентичность субъекта, которая выступает помехой для действия в коммуникативной, ментальной и практической сферах. Поэтому, в качестве альтернативы как жестким, так и изменчивым идентичностям, предстает такая форма идентичности субъекта, которая базируется не на разнообразных идентификациях индивида с внешними объектами, а основана на самости субъекта, понимаемой как «присутствие в мире». Научная новизна полученных результатов состоит в установлении связи феномена бездеятельности с идентичностью субъекта. Практическое значение данного исследования состоит в том, что его результаты могут быть использованы как в области антропологии, так и на практике при изучении и предупреждении деструктивных форм поведения человека.
Why do you need a reservation system?      Affiliate Program